Хезмәт

Балтач районы

18+
2024 - Гаилә елы
Азьлане

Одӥг нунал Удмурт шаертӥ

«Азьлане» газетмес лыдӟисьёс тодо ини 26-тӥ пӧсьтолэзе Ижкарын нырысетӥ Кубыз фестиваль ортчиз шуыса. Таӵе учыре мон но мыноно кари. Табере ас мылкыдме газет пыр вераме потэ.

Вазь ӵукна султыса, сюрес вылэ потӥмы. Киров улосмес ортчимы но Удмурт шаерын нырысь ик Вало шур милемыз пумитаз, чебер возьёс кырым пыдэсын кадь кыдёке адско. Соку ик яратоно кырӟанмы йырам лыктӥз, кырӟатэк ӧй чида: «Вало дуртӥ, возьёс вылтӥ...» Тани Сюмси, Ува, Вавож ёрос укно сьӧрын, сюрес умой, юртъеръёс таза — тыршо вылэм улыны удмурт эшъёсмы.

Ижкаре вуон дорын удмурт архитектурно-этнографической «Лудорвай» музеез адӟоно каримы. Та гуртын ветлыкум пичи дырме тодам вайи: пичиесь пу коркаос, шалькет ворсэтъёсын капкаос, кыкполэс кеносъёс, бодылэсь лэсьтэм кенеркутэтъёс, тарантас но кошовка-дӧдьы. Ю амбарын но тӧл вукоын ветлӥмы, сьӧд мунчое но пырыса утимы. Юзмыт ошмесын мисьтаським — куазь туж пӧсь вал. Трос гинэ чияпулэсь емышъёссэ но сиимы.

Табере сюресмы Ижкаре возьматэ. Отын милемыз яратоно Тома апаймы ческыт бакча шыдэн возьма ини: пумитаз, сюдӥз, вордӥз но зоопаркез милемлы возьматоно кариз. Ижкарысь зоопарклэн даныз кыдёкын ини солэн, али дырлы тупась карыса лэсьтыны быгатӥллям, ваньмыз огинтыын но трос пӧртэм пӧйшуръёс но животъёс вань отын. Мон котьку но паймисько тылобурдоослэн чеберзылы, соин ик мон соосты учки: льӧль фламинго, лызо-вожо павлин, юсь, тӧдьы кучыран — син азям кылизы. Со сяна, пайми на тигръёслы, тӧдьы гондыръёслы. Огъя вераса, Иже ке вуиды, одно ик пырелэ зоопарке!

Ӝытлань Киров нимо шутэтскон парке вамыштӥмы, татын ортчиз нырысетӥ Кубыз фестиваль. Иж тылэн ярдураз ик интыяськем та парк. Кыӵе татын сайкыт но чебер: синмаськымон веськрес тӧдьы кызьпуос, пӧртэм тусо сяськаос, синучкон кадь вольыт но чилясь Иж тылэн вуэз!

«Кубыз« ке шуизы, пичи дырме тодам ваисько, кубыз куараез но кырӟан-эктонъёсты син азям пуктӥсько. Песянайёсмы «праздник» кылэз уг тодо вал, «юондыр» яке «шулдыръяськон» шуо вал. Юондыр ке вуиз, Вукогуртын Кутыр Гирок агай кубыз кутыса, чебер дӥськут дӥсяса, коркасен корка кубызэн шудыса кырӟатэ но эктытэ вал калыкез. Озьы ик Косьтэй Опонь агай но усто кубызчи вал гуртамы. Песянайлэсь верамзэ тодӥсько на, удмурт сюан кубызтэк уг луы шуыса. Тани кӧня гинэ дыр ортчиз, кубызчиос чылкак ӧвӧл ни  гуртамы. Мон малпасько вал «кубыз» но «скрипка» одӥг шудон арбери шуыса, нош тани нырысетӥ кубыз фестивальын лад-лад валэктӥзы со чин удмурт крезьгур тӥрлык шуыса, солэн аслаз сямыз, гурез но вылтусыз вань вылэм.

Та фестивале лыктыса тодӥмы кубызлэсь пӧрмемзэ, али дыре но кубыз лэсьтӥсьёс вань вылэм. Шумпотыса учкимы асьме улосчимес —   Ушмаысь Романов Миша агайлэсь кубызэн шудэмзэ. Озьы ик Венгриысь Миклош Дэметэрлэсь семьяен дасям кубыз гуръёссэ кылзӥм. «Айкай» театрысь шудӥсь-кырӟасьёс, Удмурт шаерысь пӧртэм ёросъёсысь кубыз куараен тунсыкъяськисьёс азьланьтӥзы та фестивалез. Жаляса верано луэ, чин удмурт семьяын будэм нылпиос отын ӧй вал. Таиз ини анай-атайёслэн янгышсы, Ижкарын улыса но анай кыллы дышетэмын ӧвӧл. Соин ик туала егитъёсмы пыраклы выжызэс ыштӥзы! Паймыса учки китай ымныро егитъёс кутсконысен пумозяз учкизы шуыса, нош Америкаысь егит пиос милемын ӵош шулдыръяськизы, переводчикен экто ява! Нош асьмелэсь удмурт пияшъёсмес но нылашъёсмес гозыен но кыскыса пыртыны уд быгаты.

Сырья гуртысь эктӥсьёс, кырӟасьёс но шудӥсьёс сярысь нимаз ик гожтэме потэ. Та коллектив фестивальын самой бадӟымез вал, вуюись кадь чебер дӥсен, жингрес куараен, капчи эктонэн паймытӥзы учкисьёсты.  Апайёс но агайёс, ваньдэсыз ик нимын-тулын вераны уг тодӥськы, воджэс эн вае, нош ас тодэмъёсме ушъяло али. Кивалтӥсьсы — Леонид Дмитриевич. Кытысь меда со шедьтэ чылкак удмурт сюлме пыӵамон кылъёс. Шар-шар валэктыны быгатӥз уга шушмопал удмуртъёслэсь аспӧртэмлыко гуръёссэ! Паймисько мон Плотников Колялы но. Со кырӟась но эктӥсь, арганэн шудӥсь, со пинал воргорон, ку меда кубызэн шудыны дышетскем? Нош солэн кузпалыз, мынам бускель нылы — Марина — туж усто эктӥсь но кырӟась апайлы пӧрмем! Соослэн пичи нылзы — Маша, сыӵе мусо адске анай-атаез урдсын: жальк-жальк удмурт дӥськутэн эктэ но кырӟа, сцена вылын ассэ возьыны быгатэ! Лариса апаймес тодӥсьтэмъёс ӧвӧл ини — кыӵе со чырткем, капчи мылкыдо, жадёнэз валасьтэм нылкышно! Чин удмурт кенак, йырысен пыдозяз вашкала дӥськутсэ дӥсяны но вала, со дӥськутэз утьыны но быгатэ. Дано баянист-мызганчи Семён Кузьмич, тӥледлы но юн тазалык азьпалан, тау крезьгур яратэмды понна. Куд-ог воргоронъёс мызган шудон быгатонлыксэс уг азьланьто, кушто, нылпизэс но уг дышето, нош тӥледыз мон пинал дырысен ик тодӥсько на, баян — со тӥляд эшты луэм ини! Мусо потыса учки Павел но Рита  кузпалъёс шоры, та сямдэс эн куштэ: асьтэос чебер, мылкыдды капчи. Тазалык но выль азинсконъёс тӥледлы, Сырья эктӥсьёс, кырӟасьёс, шудӥсьёс!

Тунсыко ортчиз «Эктон корка» ансамбльлэн возьматэмезъя огъя эктон (флешмоб), сюлмысь эктӥмы. Собере ини Сырья коллектив кивалтэм улсын бадӟым юмшанэн йылпумъямы та ӝытэз. Данъяськиськом тӥледын: чебер апайёс, быгатӥсь агайёс! Шонерзэ ке верано, Кубыз фестиваль каллен гинэ зэмос Балтась шулдыръяськонлы пӧрмиз!

Нина Андреева

Киров улос

Следите за самым важным и интересным в Telegram-каналеТатмедиа

 

Без социаль челтәрләрдә:  ВКонтакте, ВКонтакте, ТикТок, Ютуб, Одноклассники, Телеграм, Яндекс.Дзен

 

Район тормышына кагылышлы иң мөһим яңалыкларыбызны Балтаси_Хезмэт телеграм каналыбызда да укыгыз.


Оставляйте реакции

3

0

0

0

0

К сожалению, реакцию можно поставить не более одного раза :(
Мы работаем над улучшением нашего сервиса

Нет комментариев

Теги: кубыз фестиваль