Хезмәт

Балтач районы

16+
Азьлане

«...Нылпиослэн зэмос воспитательзы луон понна соослы сюлэмдэ сётоно», – шуэм тодмо советской педагог, психолог но гожъяськись Василий Сухомлинский

Туж шонер но синмаськымон кылъёс. Визьнодасьлэн ужез – котькуд нунал сюлмысь тыршемез, трос яратонэз, чиданэз, кужымез но быдэсак астэ сётэмез кулэ карись уж. Лякыт анай но, ӟеч эш но, усто визьнодась но, визьмо дышетӥсь но луыны быгатыны кулэ. Быгатоно котькуд нылпилэсь куронзэ кылзыны но котьмалы ӝог валэктон сётыны. Нош тужгес валтӥсез – пиналъёсты сюлмысь яратоно.

27-тӥ куарусёнэ Россиысь визьнодасьёс но нылпи садын ужасьёс удыс нуналзэс пусъё. Ӧнер праздниксы азьын Карадуван гуртысь «Ак каен» нылпи садысь пичиослы сюлэмзэ кузьмаса ужась визьнодасен Елена Фоминаен вераським.


— Елена Владимировна, лыдӟисьёсмес асэныды тодматэ вал.


— Вордӥськи мон Ципья черкогуртын. 11 классэз йылпумъяса, Ижевскысь Удмурт кун университетэ удмурт филология факультетэ дышетскыны пыри. Али дыре улӥсько Ярак-Чурма гуртын. Яратоно кузпалэным пимес но нылмес будэтӥськом. 


— Пичи дыръя ик кин луон сярысь малпаськомы. Нылпи садэ вуоды шуыса малпанъёсты вал-а?


— Пичи дырысен ик мынам вал малпанэ дышетӥсь луыны. Начальной классын дышетскыкум ик мон туж вожъяськыса учкисько вал дышетӥсьёс шоры. Али кадь тодӥсько, школаысь бертэм бере диванэ тетрадъёсме тырисько вал но мунёосме пуктылӥсько вал. Собере, анаелэсь чебер дӥськутъёссэ дӥсяса, тышко туфлизэ кутчаса, урок нуыны кутскисько вал. Нош нылпи садэ ужаны вуо шуыса, огпол но ӧй малпа. Анае 37 ар садикын визьнодась луыса ужаз ке но, мон асме соку со уж удысын ӧй адӟы. 


— Тросэз та удысэ асьсэ пиналъёссэс нылпи садэ интыякузы вуо. Нош тӥ кызьы визьнодась луыса ужаны кутскиды?


— Ижевскын дышетсконме йылпумъяме бере, малпамея ик мон ужаны кутски школаын. Нош 2016-тӥ арын Ярак-Чурма гуртын усьтӥськиз школа-нылпи сад. Отчы кулэ вал визьнодась. Мыным ӵектӥзы та ужез. Трос малпаськем бере, гуртын уж луоз шуыса, ветлонэз уз луы шуыса (соку мон быземын вал ини), интыяськи садике визьнодась луыса. 


— Нырысетӥ ужан нуналды. Кызьы со ортчиз, кыӵе мылкыдъёс кельтӥз?


— Мон нокызьы но аслэсьтым визьнодан удысын ужамме син азям пуктыны уг быгатӥськы вал. Вот вуиз мынам нылпи садын ужан нырысетӥ нуналэ. Лыктӥзы пиналъёс. Соос монэ уг тодо, мон соосты уг тодӥськы. Визьнодась луыса ужам практикае ӧй вал бере, нырысь мыным секытгес вал. Нош собере нылпиосын ми тодматскимы, огкыл шедьтӥмы, эшъяськимы. Соку мон валай, кыӵе нылпилэн ненег сюлэмыз. Нылпи яратэмез вала, шӧдэ. Сое сюлмысен яратӥд ке, со но тонэ яратоз. Нош возьматон понна гинэ яратэм карид ке, нылпи тонэ сюлмаз уз лэзьы. Сыӵе визьмо веран вань: «Нылпиослэн тодазы ӵуказе луон понна, улоназы туннэ луоно!» Туж шонер кылъёс. 


— Кӧня нылпи туннэ группаяды. Кыӵе группаысь пиналъёсын ужаськоды?


— Нош али дыре мон ужасько Карадуван гуртысь нылпи садын. Туннэ нуналлы отчы нылпи садэ 80 нылпи ветлэ. Мон ӟуч кыллы дышетонъя визьнодась луисько, озьы ик школае дасясь группаын но визьнодась. Соин ик, ясли группа сяна, вань мукет группаос мон доры занятиосы пыро. Ми соосын ваньмыныз пумиськиськом. 


— Покчиосын ужанын кыӵе валтӥсь ужпумъёсты но шуг-секытъёсты висъясалды? 


— Нылпиен огмылкыдысь луид ке, солэсь сямъёссэ валад ке, ужын сокем шуг-секытъёс уг кылдо шуыса малпасько мон. Но самой кышкытэз но валтӥсез, мынам малпамея, — со нылпилэн улонэз но тазалыкез понна кылкутон. Анай-атай ӵукна милемлы сӧл-таза нылпизэ оскыса кельтэ. Соин ик милям валтӥсь ужпуммы — со нылпилэсь улонзэ но тазалыксэ утён. Со понна нылпиез син азьысь ыштоно ӧвӧл. Соослы котьма тунсыко, ваньзэ тодэмзы, адӟемзы, кутэмзы, веръямзы потэ. Прогулкае потыкумы но, нылпиосты лыдъяса гинэ улӥсько мон. Ӵукнаысен ужан нунал йылпумъяськытозь, котькуд нылпи понна сюлмаськоно. Туала нылпиос ведь туж продвинутоесь, соос трос туала мультикъёсты учко, интернетын пуко. Соин ик кулэезлы но кулэтэмезлы но туж ӝог дышыны но сое улоназы пыртыны быгато. Соин ик котькуд визьнодасьлы нылпиосын ужан вакытэ туж сак луоно шуыса малпасько мон. Пиналъёсты режиме пыртыны секытгес луэ гужем каникулъёс бере, нылпиос шутэтскыса садике лыктэм бере. Малы ке шуоно куазь чебер, шундыё, соослэн занятиос сярысь малпаськемзы уг поты, урамын шудэмзы но бызьылэмзы потэ. Но дышетскон программаез ортчоно, занятиосты ортчытоно. Нош режиме пырыса кошкизы ке нылпиос, ваньмыз ас интыяз султэ. 


Озьы ик нылпилы нравственной воспитание сярысь но ас ужъёссы понна кылкутон сярысь валэктыны быгатоно, умойзэ уродэзлэсь висъяны дышетоно. Собере ини мыно мукет ужпумъёс.

(Кылемзэ газетлэн 38 номерысьтыз лыдӟыны быгатоды)

Следите за самым важным и интересным в Telegram-каналеТатмедиа

Читайте новости Татарстана в национальном мессенджере MАХ: https://max.ru/tatmedia

Без социаль челтәрләрдә:  ВКонтакте, ВКонтакте, ТикТок, Ютуб, Одноклассники, Телеграм, Яндекс.Дзен

Район тормышына кагылышлы иң мөһим яңалыкларыбызны Балтаси_Хезмэт телеграм каналыбызда да укыгыз.


Галерея

Оставляйте реакции

0

0

0

0

0

К сожалению, реакцию можно поставить не более одного раза :(
Мы работаем над улучшением нашего сервиса

Нет комментариев

Теги: визьнодасьлэн нуналыз удмурт визьнодась